У похмурі листопадневі дні вся Україна відзначає тривожну подію – День пам’яті жертв голодоморів. Наша школа теж не забула про цю скорботну сторінку в історії нашої країни. В актовій залі відбувся захід, приурочений пам’яті тих, хто загинув голодною смертю. 

Не звільняється пам'ять, відлунює знову роками.

Я зітхну… Запалю обгорілу свічу.

Помічаю: не замки – твердині, не храми –

Скам’янілий чорнозем – потріскані стіни плачу.

 Піднялись, озиваються в десятиліттях

З далини, аж немов з кам’яної гори Надійшли.

Придивляюсь: «Вкраїна, двадцяте століття»

І не рік, а криваве клеймо: «Тридцять три»